Як утеплити вхідні дерев’яні двері

Дана стаття розкриє кілька корисних рекомендацій на тему того, як доступними засобами утеплити вхідні дерев’яні двері, не вдаючись до допомоги фахівців.

Як зберегти в будинку тепло – таке завдання стоїть в зимовий період практично перед усіма українцями. І оскільки в основному маси холодного повітря проникають в наші будинки та квартири, насамперед через вікно та вхідні двері, то в першу чергу слід звернути увагу на них. Для цього попередньо  встановлюють спеціально утеплені двері, або ж утеплюють їх самостійно. Зрозуміло, що якщо ви тільки будуєтесь, то найлогічніше буде всі ці питання з небажаним витоком тепла, в тому числі через двері, як слід продумати заздалегідь, що зазвичай і робиться.  У наші дні господарі майбутніх будинків вважають за краще відразу поставити готові вхідні двері, щоб питання їх подальшої герметичності відпали самі собою. Сучасний теплоізоляційний матеріал на основі пінополістиролу або мінеральної вати в готових дверях розміщений у фільонках, між двома шарами фанери, що робить такі двері і теплими і легкими. Але якщо ваші двері вже стоять на місці, а їх тепло ізолюючі функції залишають бажати кращого, отже, наша інформація – для вас.

Варіанти утеплення вхідних дверей

Ці способи невипадково стали популярні – просто показали свою ефективність. Цим і зацікавили народ – все логічно.

Із способів утеплити двері найпоширенішими є наступні.

  • Встановити на коробці ущільнювач;
  • Оббити дерев’яні двері відповідним утеплювачем:
  • Герметизувати отвір за допомогою валиків.

Докладніше зупинимося на кожному зі способів. Отже, як встановити на дверну коробку ущільнювач для закупорки зайвих щілин та зазорів? Установка ущільнювача на дверну коробку:

Холодне повітря проникає в кімнату крізь щілини, які утворилися через недостатньо щільне прилягання до обв’язки. Ці щілини усуваються приклеюванням гумового профілю по периметру коробки. Самоклеючий ущільнювач зроблений на готовій липкій основі, тому монтаж ущільнювача не зажадає від вас особливих зусиль та додаткових витрат. Самоклеючий ущільнювач з захисним шаром приклеюється по периметру дверної коробки, ущільнення досягається за рахунок додаткового більш щільного прилягання полотна до коробки.  Гумовий ущільнювач іноді замінюють складеною в кілька разів дерматиновою стрічкою – її прибивають до дерев’яної коробки маленькими оббивними цвяхами, можна з декоративними капелюшками для додаткової естетики. Навіть у тому випадку, якщо у вас стоять якісні вхідні двері, і вони утеплені, все-таки може знадобитися усунути зазори між дверима та коробкою. Спочатку треба зробити заміри: периметру коробки, товщини зазорів та ширини фальців – тобто тих ділянок, де дверне полотно стикається з самою коробкою, та куди будете клеїти гумову стрічку. Ці дані знадобляться для більш точного вибору ущільнювача за кількістю та обсягом. Зрозуміло, що довжина ущільнювача вам знадобиться у відповідності з розміром периметра дверей. Залишається вибрати потрібні ширину та товщину. Ширину гумової стрічки вибирайте рівною ширині фальца, товщину – відповідно з наявним зазором між коробкою та самими дверима. Не забудьте, що слід розраховувати товщину ущільнювача в стислому вигляді. Власне наклеювання  гумової стрічки до фальців дверної коробки гранично простий процес: відрізаєте стрічку потрібної довжини і, обережно прибираючи з тильного боку ущільнювача захисний папір, притискаєте стрічку до фальців.

Які матеріали використовуються для утеплення вхідних дверей

УтеплювачЩе не так давно в якості утеплювача найпоширенішим варіантом була звичайна вата – цей матеріал дійсно має ряд плюсів, включаючи хорошу теплоізоляцію, але у нього також і чимало мінусів. Та головним є те, що вата вбирає з повітря вологу, а це, в свою чергу, призводить до розмноження в ній шкідливих мікроорганізмів. Термін служби вати невеликий, її треба міняти не рідше, ніж кожні 2-3 роки. Нині вибір матеріалів набагато багатший. Активно використовують:

  • Поролон – досить практичний синтетичний матеріал, цілком підходящий для утеплення дверей, до того ж з ним працювати просто. Але він також вбирає вологу, і через деякий час починає кришитися і знадобиться заміна.
  • Мінеральна вата – матеріал, вироблений з базальту та синтетичних волокон, не гниє. Мінус її може проявитися в тому, що мінеральна вата просяде під оббивкою та не дасть потрібного візуального об’єму.
  • Ізолон – теж синтетичний матеріал, невеликий по товщині, що має відмінні теплоізоляційні властивості.
  • Пінопласт – зручний тим, що легкий та зберігає форму. Утеплення дверей пінопластом має деяку специфіку.

Крім власне утеплювача для оббивки вхідних дверей знадобиться дерматин, штучна або натуральна шкіра.

Порядок робіт

Для визначення розмірів матеріалу відступіть від торців полотна дверей на 1 см з кожної сторони і заміряйте ширину та висоту. Якщо утеплення примикає до коробки, виміри варто робити при закритих дверях з відступом на 1 см не від торця, а від стінки коробки.

  1. Приклеюємо лист утеплювача. Закріплюємо його або маленькими цвяхами, або будівельними скобами. Накриваємо зверху заздалегідь приготовленим оббивним матеріалом, за розміром трохи більшим розмірів листа утеплювача.
  2. Дерматин прикріплюють за допомогою степлера, починаючи від середини сторін дверей та пересуваючись у різні боки. Прикріплюється дерматинова оббивка в тих місцях, де немає утеплювача (для цієї мети і лишалася кромка в 1 см). Сама по собі робота не складна, але знадобляться зайві руки для допомоги, щоб покласти полотно рівно та уникнути непотрібних заломів та складок.
  3. Щоб дерев’яні вхідні двері утримували ефективніше тепло та при цьому виглядали естетично, по периметру полотна набивають валик. Виготовляють його із смуг утеплювача, які загортаються в смужки оббивного матеріалу. Згорнуті валики по всьому периметру дверей прибивають спеціальними меблевими цвяшками. З петлевого боку валик треба розташувати точно по краю, знизу – він повинен міцно прилягати до порога, а з верхньої сторони та там, де притвор, валик зазвичай виступає на 3-5 мм.
  4. Якщо хочеться зробити красиво, можна нанести крейдою на оббивці який-небудь геометричний малюнок та вбити по кутах декоративні меблеві цвяхи. Іноді йдуть і далі, простягаючи між гвоздиками смужки шкіри, струну або товсту волосінь. По закінченні всіх робіт акуратно вверніть на законне місце всі ручки та замки.

Утеплення дверей пінопластом

Зробити це нескладно своїми руками. Після замірів вирізаємо потрібний за розміром лист пінопласту – він повинен бути якраз по периметру дверей (або у випадку утеплення зсередини – по периметру просвіту дверної коробки). Обтягуємо його дерматином та прикріпляємо на рідкі цвяхи до полотна. Є й інший варіант. Можна прибити дерев’яні рейки такої ж товщини, як берете пінопласт, по периметру. Між рейками вкладаємо утеплювач та обшиваємо вагонкою або ламінованою ДВП. При останньому варіанті двері стануть помітно важче, та може знадобитися встановити додаткові петлі.

Як герметизувати дверний проріз з допомогою валиків

Якщо можливості зняти з петель двері у вас немає (наприклад, вже холодно на вулиці) можна вчинити інакше –  прибити валик безпосередньо до дверної коробки. Як зробити валик, вже сказано вище. Треба лише визначити його положення точно, щоб двері, будучи в закритому положенні, щільно з ним стикалися. На поріг подібний валик прибивати не слід, тому що він скоро прийде в повну непридатність. Краще валик прикріпити до нижнього торця дверей. Такими нескладними способами можна досить просто та легко зробити утеплення дерев’яних вхідних дверей, щоб зимувати з комфортом. (див. Як утеплити вхідні двері).

Пропоную, хто цікавиться питанням простого утеплення вхідних дверей в будинку подивитися це невелике відео: Докладні рекомендації про те, як робиться утеплення вхідних дерев’яних дверей дерматином (відео містить безліч корисних порад):

Додати коментар

Your email address will not be published.


*