Глибина закладення та укладка водопровідних труб

Глибина укладання труб залежить від глибини промерзання ґрунту, тобто глибини проникнення нульової ізотерми, від температури води, яка подається по трубах та режиму її подачі.

Глибина промерзання ґрунту різна не тільки для різних районів, але і в одному і тому ж районі в залежності від характеру ґрунтів, наявності ґрунтових вод, рослинного покриву, наявності та товщини снігового покриву, умов нагрівання поверхні землі сонцем тощо.

Облік цих обставин при призначенні глибини укладання в кожному окремому випадку дозволить, з одного боку, уникнути зайвого заглиблення та, з іншого боку, забезпечити безперебійність роботи лінії.

При визначенні глибини закладення водоводів всі перераховані умови можуть бути враховані з допомогою теплотехнічних розрахунків. Ці розрахунки, однак, не можуть дати цілком точні результати зважаючи на необхідність низки припущень та труднощі суворого визначення розрахункових параметрів.

Для розвідних мереж внаслідок змінного режиму їх роботи та великого діапазону використовуваних діаметрів теплотехнічні розрахунки не проводять і глибину закладення труб визначають на підставі досвідчених даних з урахуванням місцевих умов.

За вказівками СНіП П-Р.3-62 глибина закладення труб (рахуючи до низу труби) повинна бути на 0,5 м більше розрахункової глибини промерзання ґрунту (проникнення в ґрунт нульової  ізотерми).

Глибина закладення металевих труб для північних районів країни зазвичай становить 3-3,5 м, для середньої смуги – 2,5-3 м та для південних районів-1,25-1,5 м.

Мінімальну глибину укладання визначають виходячи з умови збереження труб від зовнішніх навантажень (зокрема, від транспорту) та нагрівання в літній час. З міркувань захисту труб від нагрівання глибина закладення труб господарсько-питних водопроводів не повинна бути менше 0,5 м до верху труби.

Глибина закладення труб, прийнята для даної місцевості, приблизно однакова для всієї мережі, і водопровідні лінії в основному йдуть послідовно рельєфу місцевості. Поздовжні профілі ліній труб повинні бути запроектовані таким чином, щоб забезпечувалася можливість спорожнення будь-яких ділянок мережі та випуск із них повітря. Для цього мережу розбивають на ділянки з різними за знаком ухилами, пристосовуючись до рельєфу місцевості, але не йдучи за всіма його дрібними видозмінами. У знижених місцях на водоводах та магістральних лініях для можливості їх спорожнення влаштовують випуски, а в підвищених точках на переломі лінії в профілі встановлюють повітряні вантузи, що забезпечують випуск повітря.

Перед початком роботи з укладання труб повинно бути проведене розбивання траси водоводів та ліній мережі в натурі. Траса та відмітки закладання водопровідних труб повинні бути ув’язані (згідно з проектом) з розташуванням труб та каналів іншого призначення, існуючих або передбачуваних до прокладання на тій же території.

На II 1.41 показані деякі рекомендовані схеми розташування різних труб та кабелів у поперечному профілі міської магістралі (а) та жилої  вулиці (б). При цьому передбачається поєднане прокладання сусідніх ліній в одній траншеї.

При значному діаметрі водопровідної лінії (500-600 мм та більше) будинкові відгалуження приєднують зазвичай не безпосередньо до цієї лінії, а що йде паралельно їй супроводжуючий трубі, яка з’єднується з магістраллю у вузлових точках мережі.

У великих містах та на промислових підприємствах з великим числом трубопроводів та кабелів різного призначення для їх поєднаного прокладання  влаштовують спеціальні прохідні тунелі (колектори), допускають вільний огляд труб та їх ремонт без розкопування траншей.

Після укладання та гідравлічного випробування водопровідних ліній, перед запуском їх в експлуатацію вони повинні бути промиті шляхом пропуску по них води з великою швидкістю. Труби великого діаметру, що допускають виробництво робіт зсередини, повинні бути перед промиванням очищені від можливих забруднень вручну. Останнім часом з успіхом стали застосовувати гідропневматичне промивання мережі, що дає значне скорочення часу промивання та витрат промивної води.

Лінії водопроводів господарсько-питного призначення повинні бути, крім того, піддані дезінфекції. Для цього ділянку лінії заповнюють водою, що містить 20-30 мг хлору на 1 л води. Хлорування лінії повинно тривати не менше доби. Після дезінфекції мережа повинна бути знову промита.

Додати коментар

Your email address will not be published.


*